Тренер Юлії Благині про шлях до п'десталу Чемпіонату Європи

Вчора у Львові місцеве відділення НОК України відзначило кращих спортсменок березня – борчинь Юлію Благиню та Юлію Остапчук. А вже сьогодні зранку чемпіонка Європи у вазі до 51 кг, була на тренуванні. Доки Юля тренувалась, її наставник Олег Павлович Сазонов розповів про поїздку в Дормунд та подальші плани.

- Скільки часу дали Юлі на відпочинок після повернення з Німеччини?
- Як такого відпочинку не було, вона весь час приходить на тренування, просто ще немає такої серьйозної роботи. От прямо зараз вона грає у футбол, поки що займаємось загальною фізпідготовкою, футбол, ігри, крос.

- А до яких стартів зараз готуєтесь? В Одесу на «Чорне море» поїдете?
- Ні, «Чорне море» ми пропускаємо, там лише олімпійські вагові категорії. Тому готуємось до Київського Міжнародного турніру та Голден Гран-Прі в Баку. Ну і Чемпіонат Світу звичайно. На всіх цих змаганняхЮля боротиметься в категорії до 51 кг, і вже потім буде переходити в олімпійську вагу до 55 кг. Олімпійські ліцензії в нас здобуваються не іменні, а на країну, тому в Лондон буде їхати той, хто виявиться найсильнішим на відборі.

- Більшість борчинь налаштованих на Олімпіаду перейшли в нову категорію, ще напередодні Чемпіонату України, чому ви вирішили не поспішати? Важаєте Юля встигне адаптуватись у новій вазі за півроку? 
- Звичайно встигне. Я не прихильник сгонки ваги, тому Юля буде переходити у вищу категорію, зараз в неї ще бракує ваги. Але вона чемпіонка світу та Європи по молоді в категорії 55 кг. На юніорському Чемпіонаті Світу в Туреччині вона перемогла чемпіонку Європи по дорослих Анастасію Григор’єву, потім ще раз в неї вигравала.   

- Олег Павлович, що можете сказати, як тренер, з приводу того чи були у Юлі помилки на шляху до фіналу?
- Боротьба була досить рівна. Першу зустріч я не рахую, там не було жодних проблем і на литовській борчині, вона як то кажуть розім’ялась. А вже в другому колі їй зустрілась значно старша і досвідченіша спортсменка, росіянка Іванова, але фактично все закінчилось на користь Юлі. Перший період вона перемогла 1 : 0, а в другому з таким самим рахунком програвала, але потім секунд за 15 до кінця провела такий кидок, на три бала, який власне ніколи раніше не робила. І ця проблема була вирішена, але досить таки нервово.

- Зустріч у фіналі з титулованою Естерою Добре була певною мірою прогнозованою, готувались  саме під румунку?
- Вона з нею вже зустрічалась, але час йде, люди змінюються, ростуть в професійному плані. Якщо чесно я не сподівався, що тут можуть виникнути проблеми, але румунка навчилась цій «бандитській» вертушці, якою двох попередніх суперниць вивела з ладу. У фіналі Юлі теж загрожувала травма, але в другому періоді я вже трохи підкоректував і вона не далась.

- Перемога Благині підняла моральний дух всієї команди. Наскільки велика відповідальність на таких змаганнях виступати в перший день?
- Навіть важко уявити наскільки це велика відповідальність. Адже все могло бути геть інакше. Якби в перший день наші дівчата проявили слабкість, то не відомо що було б на другий день. В дівчат велику роль відіграє психологія. Хтось може позаздрити, хтось навпаки захоче довести що «я нічим не гірша». Так було і минулого року в Данії, коли дівчата бачать поразку подруги по команді, то і настрій відповідний, мовляв: «А, раз ця програла, то і я не виграю...». Цього ж разу навпаки, на такому емоційному підйомі дівчата просто виривали перемогу. Але є ще тенденція, що коли команда веде в рахунку, то судді починають «гасити». У суддів до України ніколи не було лояльного ставлення, тому нашим дівчатам потрібно докладати вдвічі більше зусиль аби вирвати перемогу.