Державний тренер з вільної боротьби про перспективи на 2011 рік
- Едуард Вікторович, днями наша команда в Мінську на Гран-Прі Медведя завоювала 8 медалей, чотири з яких золоті. Можливо медалей було б більше, якби чоловіча збірна теж поїхала в повному складі - чому Україна була представлена лише в чотирьох вагових категоріях? - Головний старт цього року - Чемпіонат світу, пройде в Туреччині. Країна, де боротьба культивується, і вболівальники дуже емоційні. Тренерський рада готова до складних моментів у суддівстві? Адже нашим спортсменам не раз доводилося стикатися з суддівською несправедливістю.
- Ситуація в країні непроста, і це ж стосується спорту. Через проблеми з фінансуванням ми не змогли послати чоловічу команду в повному складі. До того ж білоруська сторона поставила умову, що за кожного спортсмена понад ліміт необхідно платити 100 євро на день. А ось дівчата поїхали майже в повному складі, а інші брали участь в Хмельницькому турнірі, який проходив в ті ж терміни. Слабких ми в Мінськ не везли, тому результат був очікуваним. Ніхто не їхав просто відбути. До того ж за чемпіонський титул на цьому турнірі дають звання майстра спорту міжнародного класу, а це непогана мотівація. Дівчата виступили відмінно, чотири золоті медалі з семи. Хлопці теж перевірили себе - привезли медалі.
- Давайте, трохи повернемося назад, до Чемпіонату України. Як оцінюєте організацію змагань?
- Чемпіонат проходив у чудовому залі. Завдяки Асоціації спортивної боротьби України, Харківській обласній федерації вільної боротьби змагання пройшли на дуже високому рівні. Також, хочеться подякувати дирекції спортивного комплексу «Локомотив», яка пішла нам на зустріч і надала відмінні умови. Зал чудово обладнаний, було тепло.
- На килимах теж було спекотно. У жіночій боротьбі була жорстка конкуренція і результати були трохи несподіваними. Наприклад Чемпіонка світу Олександра Когут стала другою ...
- Боротьба це такий вид спорту, який не стоїть на місці і необхідно підтверджувати свої результати кожен день. Трішки оступишся і на твоє місце прийдуть інші. Щодо Саші Когут, то Чемпіонкою світу вона стала у ваговій категорії до 51 кг, а на Чемпіонаті Україні в 48 кг, що б боротися за ліцензію в олімпійській вазі. Це був перший старт, може десь недооцінила своїх суперниць, може не увійшла фізично в потрібну кондицію, може організм ще не пристосувався. Але я думаю, з часом вона гідно увійде в цю вагу і завоює ліцензію, а там дасть Бог і на Олімпіаді виступить.
- Жіночих олімпійських категорій як і раніше тільки чотири. Чи можна говорити про масову міграцію дівчат у «олімпійські ваги» і хто зможе гідно представляти Україну на міжнародних змаганнях в інших категоріях?
- Звичайно, багато дівчат зараз пішли в олімпійські вагові категорії і конкуренція в 51 кг, 59 кг і 67 кг зараз ослабла. Але на Чемпіонаті Європи будуть виступати дійсно найсильніші. У 51 кг - титулованаЮлія Благиня, в 59 кг - призер ЧЄ Ганна Василенко. А у вазі до 67 кг, за рішенням тренерської ради була прикидка чемпіонки України Марини Мосьпан з чемпіонкою світу і Європи по молодіАліною Махинею. Махиня виграла і їде до Німеччини.
- Чемпіонати світу завжди проходять в сильних борцівських країнах і завжди виникають проблеми з суддівством. Тому і тренерський склад і спортсмени вже приблизно знають, які спортивні ситуації можуть виникнути. Дійсно наші спортсмени можуть сподіватися тільки на свої сили. І треба бути дуже добре підготовленими, що б завоювати ліцензії. Але сподіваюся, цього року нас буде супроводжувати успіх і ми завоюємо побільше ліцензій.